Методичні поради

Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії

Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невід окремною складовою загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних впливів інформації. Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниці живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні [2]. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту,  хімія вивчатиметься у 7 – 9 класах.

Переорієнтація освітнього процесу із предметоцентризму на людиноцентризм потребує, крім усвідомлення суті цього процесу, ще й відповідних засобів його реалізації [4].

Одним із аспектів реалізації особистісно-зорієнтованого навчання є об’єктивне оцінювання  навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчальних досягнень є особливо важливим з огляду на те, що в результаті навчальної діяльності в учнів має сформуватися ряд компетентностей, а не просто певна сума знань, умінь і навичок.

Головними чинниками організації контролю знань та умінь є дотримання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії (накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» від 13.04.2011 № 329, «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» від 30.08.2011 № 996) та чітке узгодження з основними вимогами до знань та вмінь учнів, зазначеними у програмі з навчального предмета. На засадах компетентісного підходу в навчальних програмах з хімії розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання, вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різний видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, порівнює, класифікує, застосовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань) [2].

Тому, при здійсненні контролю вчитель має орієнтуватися на розділ програми «Державні  вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» і на його основі визначати  зміст контролю, зосереджуючи увагу учнів на навчальному матеріалі, який є основним для формування ключових, загальнонавчальних, предметних компетентностей.

У процесі оцінювання рівня навчальних досягнень з хімії враховується:

- рівень засвоєння теоретичних знань;

- оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

- сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

- здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

- уміння розв’язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою. Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики [1.С.90-92].

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання хімії.

В посібнику «Моніторинг якості освіти: рівнева загальноосвітня підготовка учнів з хімії. 8 клас» С.Г. Дехтяренко зазначила, що система завдань до тематичного контролю повинна охоплювати, весь програмовий матеріал  курсу хімії за певний період. Це дає можливість відстежити сформованість базових компетентностей учнів через способи дій на різних пізнавальних рівнях: початковому, середньому, достатньому та високому [5, С. 3-5].                     Виконання пізнавальних завдань учнями в індивідуальній, парній, груповій, колективній навчальній діяльності – це одна з педагогічних умов формування пізнавальної самостійності в процесі навчання. Вчителеві необхідно добре орієнтуватися у системі пізнавальних завдань, яка містить евристичні та проблемі запитання, пізнавальні та проблемні задачі тощо.

Наприклад, задача розв’язання, що відповідає достатньому рівню для учнів 8 класу.

Калій гідроксид масою 11,2 г повністю нейтралізували сульфатною кислотою. Яка кількість речовини утвореного калій сульфату?      (4 бала)

а) n (К₂ SO₄) = 0,1 моль

б) n (К₂ SO₄) = 0,2 моль;

в) інша відповідь.

Задача підвищеної складності на високий рівень.

Який  об’єм водню (н.у.) можна отримати при взаємодії цинку кількістю речовини 0,3 моль із хлоридною кислотою? Яка маса утвореної солі?

 а) V (Н₂) = 6,72 л; m(солі)=40,8 г;

б) V (Н₂) =4,48 л; m(солі)=27,2, г

в) інша відповідь (Д.с.36).

Набрану учнем загальну кількість умовних балів за виконання завдань для контролю навчальних досягнень учитель переводить в оцінку за 12-бальною системою, користуючись таблицею перерахунку (за М. Г. Дайрі):

Система завдань для контроль навчальних досягнень учнів та різнорівневих завдань передбачає виконання різноманітних розумових операцій: від простого відтворення навчального матеріалу до порівняння речовин та явищ, їхньої класифікації, взаємозв’язку між будовою і властивостями речовин, формулювання узагальнень, розв’язування розрахункових задач різного ступеня складності, застосування здобутих знань у нових, нестандартних ситуаціях [5, с.4].

Для учнів 7 класу можна запропонувати для письмової перевірочної роботи тестові завдання із збірників [3, 5].

Список літературних джерел

1. Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів (основна та старша школа). – К.: Вид. «Поліграф книга». – 2010. – 112 с.

2. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи [електронний ресурс] //Mon.gou.ua – 2012

3. Березан О. Хімія. Тестовий контроль. Самостійні та контрольні роботи. 8 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. – 64 с.

4. Бобкова О.С. Методичні рекомендації.  Хімія. [електронний ресурс]      /О.С. Бобкова О.С.//kristti.com.ua/[сайт]. – Режим доступу https://www.google.com.ua/webhp?sourceid=chromeinstant&ion=1&espv=2&ie=UTF8#q=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F; вільний. – Назва з екрану; дата звернення 05.06.2015.

5. Дехтяренко С. Г. Моніторинг якості освіти: рівнева загальноосвітня    підготовка учнів з хімії. 8 клас: посібник для вчителя хімії/ С.Г.Дехтяренко. – 3-тє вид., виправл. та допов. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2012. – 128 с.

Підготовка завдань контрольної роботи з хімії відповідно до навчальних програм (із досвіду роботи)

Список літературних джерел

Навчальною програмою передбачено обов’язковим проведення однієї контрольної роботи за семестр [1]. Необхідно звернути увагу на формування завдань контрольних робіт.

Завдання контрольної роботи складаються таким чином, щоб охопити найбільш важливий матеріал теми, основні її питання. Вони повинні бути різного рівня складності відповідно до критеріїв оцінювання. До контрольної роботи рекомендуємо включати питання, що потребують різноманітних мисленнєвих операцій, задачі, графічні завдання тощо. Це повинні бути тестові завдання з вибором однієї або декількох правильних відповідей, на встановлення відповідності та послідовності, завдання з відкритою відповіддю у відповідності до формування тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.

Щоб пересвідчитись у повноті й дієвості фонду хімічних знань, варто застосовувати завдання, які спонукали б учнів до: порівняння різних речовин і явищ; визначення ознак, характерних для речовин і хімічних процесів; класифікації речовин і явищ; встановлення взаємозв’язку між речовинами і хімічними процесами, будовою і властивостями речовин; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; формування висновків і узагальнень; пошуку кількох правильних відповідей; прогнозування властивостей сполук.

Урізноманітнення змісту контрольних завдань допоможе активізувати пошукову діяльність учнів, що безперечно забезпечить одержання високого балу та сприятиме мотивації до вивчення предмета.  

У процесі планування та підготовки завдань для контрольної роботи, доводиться думати про те, що далеко не весь набір цілей, а відповідно і навчальних елементів можна відобразити в змісті контрольної роботи. У зв’язку з цим, їх набір необхідно структурувати так, щоб в перевірочну роботу потрапили найважливіші. Це можна зробити шляхом розробки матриці контролю, яка має можливість запобігти незбалансованість та диспропорцію охоплених перевіркою тем. З цією метою складається таблиця, в якій віддзеркалюється інформація про зміст контролю і зазначаються види завдань, їх кількість.

Алгоритм складання матриці контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів включає наступні дії:

-      ознайомитися з основними Державними вимогами, які вказані при опануванні даної теми;

-      сформулювати мету контролю;

-      структурувати зміст навчального матеріалу;

-      заповнити матрицю детальним змістом;       

-      визначити співвідношення окремих елементів;

-      підібрати різнорівневі завдання;

-      визначити шкалу оцінювання (визначити змістовне навантаження кожного завдання).

В методичних посібниках рекомендується наступне співвідношення відсотку завдань з таксономічних рівнів в перевірочних роботах: знання – 10 -15%, розуміння – 15 – 20%, застосування – 50-60%, аналіз – 15-20%, синтез – 10-15%, оцінювання – тільки для класів з профільним навчанням [2, с.22]. А співвідношення  складності завдань може відповідати наступній пропозиції: 20% легких завдань (початковий рівень), 60% - середньої складності (середній та достатній рівні), 20% - складних та дуже складних завдань (високий рівень) [2, с.39].

Далі використовуючи дидактичні посібники, тестові завдання формату ЗНО, створюється база різнорівневих завдань різної складності. Щоб створити однакові умови для контролю всіх учнів розробляється матриця контролю та шкала оцінювання . За такою схемою вчитель може підготувати від 2 до кілька варіантів контрольної роботи. Учні самостійно виконують завдання відповідно до власного рівня підготовленості.

  

Список літературних джерел

1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи [електронний ресурс] //Mon.gou.ua – 2012

2. Застосування тестових технологій при оцінці навчальних досягнень учнів з історії /під загальною редакцією О. М. Кутик. – Запоріжжя: ТОВ «Фінвей»,